Легендарний дисидент закликав українців скинути колоніальне ярмо. Левко Лук’яненко застерігав громадян від підписання нового Союзного договору під час свого історичного візиту до Південноукраїнська.
Про це повідомив Юрій Діденко.
Передвиборча поїздка на тлі політичних змін
Політик відвідав місто восени 1991 року. Тоді в країні розгорталася перша президентська кампанія, і правозахисник приїхав на Миколаївщину з агітаційною метою.
Ініціаторами цієї важливої поїздки виступили представники Народного руху.
Тодішній лідер організації В’ячеслав Чорновіл проводив зустрічі безпосередньо в обласному центрі, тому до Південноукраїнська завітав менш рейтинговий кандидат. За спогадами Діденка, відомого автора Акта проголошення незалежності тутешні мешканці прийняли тепло, охоче слухали його промови та фотографувалися на згадку.
Головною метою виступу діяча була всебічна підтримка Української республіканської партії.
“Я закликаю вас 1 грудня проголосувати за самостійність країни. Я проти Союзного договору, бо договір цей у будь-якому вигляді — це обмеження суверенності України, це нове ярмо для її народу”.

Чорновіл відвідав це місто значно пізніше – у 1994 році та наприкінці весни 1996 року.
Свідчення очевидців та унікальні медіаархіви
Історичні світлини досі зберігає міський музей. Цінними спогадами про створення цих кадрів поділилася наукова співробітниця установи Світлана Корчомна.

Автором унікальної зйомки виявився місцевий громадський діяч Генадій Культа.
Він виконував обов’язки позаштатного фотографа під час тієї знакової події. На знімках Культи зафіксована велика спільна делегація, у якій об’єдналися активісти з Києва, Вознесенська, Первомайська та місцеві жителі.
Ексклюзивний репортаж згодом опублікувало локальне видання “Контакт”.

“Мають демократи і свою тактику передвиборчої боротьби: …за президентство борються кілька кандидатів від демократів. З тим розрахунком, що двоє кандидатів зустрінуться з більшою кількістю людей і більше народу повернуть у свою віру”, — зазначається у статті.

Історична довідка про лідера республіканців
Політв’язень пройшов жорстокі радянські репресії. Рух “Чесно” називає Лук’яненка ключовою постаттю у процесі відновлення української державності.
Радянський режим засудив патріота до смертної кари у 1961 році. Лише через 72 дні очікування розстрілу Верховний Суд СРСР замінив покарання на п’ятнадцятирічне ув’язнення, а наприкінці листопада 1988 року дисидент отримав помилування й повернувся із заслання.






