На Миколаївському глиноземному заводі фіксують дедалі більші ризики, пов’язані зі зберіганням шламу. Пошкоджена система зволоження та відсутність фінансування можуть уже навесні створити серйозні екологічні проблеми. Влада запевняє: ситуація контрольована, але вимагає негайних рішень.
Небезпека на шламових полях
Перший заступник голови обласної адміністрації Григорій Решетілов пояснює, що головний виклик нині пов’язаний із водопостачанням на шламових полях. Інфраструктура зазнала численних ушкоджень під час обстрілів, а ресурсу на її відновлення підприємство не має.
«Станом на зараз, незважаючи на перехід у державну власність, завод не має коштів достатніх, щоб вивезти питання, пов’язані з водою. Дуже пошкоджена система, яка зволожувала шламові поля. Є питання після обстрілів і там, де шламові води, ці питання залишаються гострими на зараз. Всі ці роки війни дали свою, так сказати, екологічну катастрофу», — сказав Григорій Решетілов.
Саме зволоження запобігає підйому пилу та розповсюдженню небезпечних часток. Без стабільної роботи системи ризики зростають, особливо в період вітрів і сухої погоди.
Наслідки війни і пошук виходу
Тривалі бойові дії не лише зруйнували частину виробничих потужностей, а й позначилися на екологічній безпеці довколишніх територій. Утримувати ситуацію вдається завдяки точковим рішенням, однак без інвестицій вони не стануть довготривалими.
Керівництво області говорить про кілька сценаріїв подальшої долі підприємства. Серед них — і масштабні інфраструктурні зміни, і варіанти управлінських рішень.
«Ми повністю співпрацюємо і надаємо в тому числі свої пропозиції і там є декілька варіантів. Перший, і який ми хочемо — це стратегічне будівництво нового заводу. Друге — це продаж. Третє — це співпраця з європейськими заводами. Це питання до фонду держмайна», — резюмував Віталій Кім.
За його словами, остаточне рішення мають ухвалювати центральні органи, але регіон готовий до участі у плануванні та реалізації.
Блокування російських активів
Ситуація на підприємстві розглядається і в ширшому контексті. Раніше правоохоронці арештували значні обсяги сировини, пов’язані з активами російського бізнесу. Йдеться про майже 500 тисяч тонн бокситів і глинозему, загальна вартість яких оцінюється в понад 2 мільярди гривень. Матеріали виготовили ще до початку повномасштабної війни та зберігали на майданчиках заводу.
Саме цей крок став частиною державної політики із недопущення використання українських ресурсів на користь військово-промислового комплексу країни-агресора.
Нині екологи та управлінці сходяться в одному: питання шламових полів потребує системного підходу. Без модернізації і стабільного фінансування ризики для довкілля та людей, що проживають поблизу, лише посилюватимуться.
Навесні стане зрозуміліше, чи вдасться втримати ситуацію в межах контролю, або ж державі доведеться оперативно залучати додаткові ресурси, аби уникнути нових екологічних ударів по регіону.
