У Миколаївській міській раді точиться жвава дискусія щодо ефективності нової структури виконавчих органів. Попри оптимізацію підрозділів, кількість посад не зменшується – і це викликає запитання у депутатів.
Голова фракції «Європейська солідарність» Олена Кісельова наголосила на необхідності прозорого пояснення: чому при перегляді організаційної структури штатна чисельність лишається незмінною. За словами депутатки, робота над реформою триває ще з початку каденції, а після повномасштабного вторгнення залучили й міжнародних партнерів.
«Структура – це голосування депутатського корпусу. Чому рішення не знаходить підтримки у залі? Є об’єктивні причини, є надумані. Після змін ми бачимо структуру при тій самій штатній чисельності. Змінюємо лише назви і підпорядкування, а людей лишається стільки ж», – підкреслила Кісельова.
Навіщо реформувати, якщо штат незмінний?
Депутатка звернула увагу на невідповідність навантаження між різними підрозділами. Особливо це стосується служби у справах дітей, де персонал змушений виконувати надмірну кількість обов’язків без розширення штату протягом останнього десятиліття. При цьому частину завдань доводиться перекладати на громадські організації.
Окремий акцент – доцільність існування районних адміністрацій. На думку Кісельової, їхній формат давно втратив актуальність, а функції потрібно переглянути відповідно до сучасних вимог і реальних потреб громади.
«Адміністрації районів – це вже архаїзм. Вони лишилися з часів, коли були районні совєти. Зараз потрібно бачити реальний розподіл повноважень та послуг, які має отримати кожен мешканець», – вважає депутатка.
Водночас Кісельова вказала на необхідність ліквідації підрозділів, функції яких суперечать законодавству або рекомендаціям експертів. Наприклад, департамент антикорупційної політики пропонують переформатувати та передати частину повноважень іншим органам.
Що передбачає проєкт Сенкевича?
Міський голова Олександр Сєнкевич у квітні презентував нову структуру виконавчих органів – за підсумками аудиту Ernst&Young. Ключові зміни: скорочення кількості головних розпорядників, ліквідація та укрупнення підрозділів, а також урізання повноважень районних адміністрацій, які більше не будуть головними розпорядниками коштів.
Натомість проєкт передбачає збільшення кількості заступників мера до семи, зокрема створення посади віцемера з питань цифровізації. Реакція керівників районів Миколаєва на зменшення впливу була публічною й гострою.
Сєнкевич також наголосив на важливості розмежування представницьких і виконавчих функцій: депутати не повинні займати посади у виконкомі міськради.
Реформа мерії Миколаєва лише набирає обертів. У фокусі – пошук балансу між ефективністю управління, відповідальністю і справедливим навантаженням на міські служби. Чи зможе нова структура відповісти на запити громади – покаже час та практична реалізація задуму.
