Одеса увійшла до числа найбільш відкритих міст країни за результатами нового Європейського індексу прозорості. Місто набрало 64 бали зі 100 можливих і закріпилося у трійці лідерів серед учасників дослідження.
Як ідеться у результатах оцінювання, проведеного в межах пілотної програми «Прозорі міста», цей показник став другим серед 11 українських міст. Дослідження охоплювало стан прозорості органів місцевого самоврядування станом на вересень 2025 року.
Методологія Європейського індексу передбачає системний моніторинг роботи міських рад за низкою напрямів. Аналітики аналізували не окремі рішення, а загальну доступність і зрозумілість міського управління.
- відкритість засідань та трансляції сесій;
- публікацію стратегічних і нормативних документів;
- інформацію про роботу з гуманітарною допомогою;
- доступність даних для переселенців, військових і чутливих груп.
У середньому українські міста отримали 53,5% від максимально можливого результату.
Найвищий бал у дослідженні отримав Дніпро – 66. Одеса з результатом 64 бали посіла друге місце, випередивши більшість інших учасників. Найнижчі показники зафіксували у Полтаві, яка набрала 38 балів, та Харкові з 44 балами. Київ опинився в середині рейтингу з результатом 53.
Водночас Одеса продемонструвала відчутний прогрес у динаміці. Місто виконало 27 із 40 індикаторів, тоді як торік цей показник становив 58,3%. Аналітики відзначили покращення у відкритості роботи міської ради, регулярності публікацій документів та інформуванні громади.
Попри високі позиції, Одеса, як і інші міста, стикається з низкою системних викликів. Зокрема, дослідники звернули увагу на відсутність окремих структурованих розділів про гуманітарну допомогу та складність навігації на офіційному сайті.
Серед типових проблем також:
- фрагментована інформація для переселенців і військових;
- неповні публікації щодо компенсацій за знищене житло;
- відсутність повної трансляції засідань виконкомів у частини міст.
Аналітики підкреслюють, що міським радам варто оптимізувати структуру офіційних сайтів, логічно групувати документи та забезпечити повний цикл публічності засідань – від анонсів до оприлюднення протоколів.
Результати дослідження свідчать: навіть міста-лідери мають простір для вдосконалення, а системна робота з відкритістю залишається ключовою умовою довіри громади.
