За підсумками 2025 року Миколаївська область опинилася серед регіонів із відносно невеликою кількістю офіційних нарікань на недотримання мовного закону. До уповноваженого із захисту державної мови надійшла лише 51 скарга від місцевих мешканців, що становить менше ніж 2 відсотки від загальноукраїнського масиву звернень.
Фахівці застерігають від поспішних висновків про ідеальний стан справ. Низька цифра зумовлена специфікою прифронтового життя, а не лише сумлінним виконанням норм законодавства всіма суб’єктами господарювання та посадовцями.
Розподіл звернень за сферами діяльності
Загальна статистика по країні за минулий рік сягнула позначки у 2888 скарг. Якщо порівнювати Миколаївщину із сусідньою Одещиною, де зафіксували 445 звернень, розрив виглядає колосальним. Представниця мовного омбудсмена Анна Неруш деталізувала напрямки, які найбільше турбували мешканців області.
Найбільше претензій традиційно стосувалося сервісу та торгівлі, а повний список лідерів антирейтингу виглядає так:
- сфера обслуговування – 15 звернень;
- інтернет-представництва (сайти та соцмережі) – 8 випадків;
- діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування – 7 скарг;
- сфера культури та інформація для загального ознайомлення – по 6 звернень;
- охорона здоров’я та транспорт – по 2 випадки порушень.
Решта поодиноких сигналів надійшла з інших галузей суспільного життя, про що Анна Неруш повідомила у коментарі для медіа.
Результати перевірок та адміністративне реагування
Кількість скарг конвертувалася у реальні заходи державного контролю. У регіоні провели 26 таких перевірок, що дорівнює 2,6 відсотка від загальної кількості інспекцій по Україні (1005 заходів). У кожному другому випадку факт порушення підтвердився – загалом зафіксовано 14 підтверджених недотримань закону.
Наслідком стали адміністративні постанови. По Україні їх винесли 707, і Миколаївська область додала свій внесок у цей перелік. Зокрема, за ігнорування державної мови було покарано трьох депутатів Первомайської міськради, проректора МКУ імені Пилипа Орлика, а також двох фізичних осіб-підприємців.
Чинники низької активності регіону
Така статистична картина є цілком зрозумілою з огляду на об’єктивні реалії. Близькість фронту призвела до того, що значна частина бізнесу все ще не відновила свою роботу, а туристична галузь, яка зазвичай є генератором конфліктних ситуацій у сфері послуг, працює на мінімумі своїх можливостей.
Окрім економічного фактору, існує й інституційна проблема: у самому Миколаєві немає постійного представника мовного уповноваженого. Це створює певні бар’єри у взаємодії з освітніми закладами, органами влади та заважає швидкому виявленню порушників “на місцях”.
Також представниця омбудсмена вказує на психологічний аспект і рівень довіри громадян до державних інституцій:
“Я переконана, що людей, небайдужих до мовного питання, достатньо. Але або вони мало знають про нашу інституцію, або не до кінця вірять у її ефективність”.
Пріоритети для зміцнення позицій державної мови
Незважаючи на складні умови, Миколаїв має потенціал для активнішої українізації публічного простору. Основними кроками у цьому напрямку мають стати заміна вивісок, повна українізація сайтів місцевих компаній та безумовне використання державної мови чиновниками та медиками.
Процес розширення вжитку української мови триває щодня, і це є результатом системної роботи. Для Анни Неруш очевидно, що місто не повинно зупинятися, адже кожна нова українська назва чи фраза в магазині зміцнює національну ідентичність.
Ефективність роботи контролюючих органів безпосередньо залежить від небайдужості пересічних громадян, які стають свідками порушень:
“Ми не можемо бути всюди одночасно, тому дуже важливо, щоб люди повідомляли про порушення – тоді ми можемо оперативно реагувати”.
Інструкція для небайдужих громадян
Алгоритм дій для тих, хто зіткнувся з ігноруванням державної мови, є максимально простим та доступним. Офіційне звернення можна подати через цифрові канали зв’язку, не виходячи з дому.
Для оформлення скарги необхідно скористатися електронною формою на офіційному порталі уповноваженого. Юристи радять обов’язково додавати доказову базу: фотографії вивісок чи чеків, відеозаписи або аудіофайли, що підтверджують інцидент.
За запевненням представників офісу омбудсмена, кожне таке повідомлення проходить етап ретельного опрацювання, за яким слідують конкретні заходи впливу на порушника.
