У невеликому селі Новоруське вже понад двадцять років зростає незвична будівля – будинок-писанка, який 73-річний Анатолій Думбрава створює своїми руками. Він працював над ним і в мирні роки, і під час обстрілів, не залишаючи рідного подвір’я навіть у найнебезпечніші періоди.
Дім, що росте разом із господарем
Анатолій Думбрава родом з Одещини, більшу частину життя прожив у Миколаєві, де працював на трансформаторному заводі. Переїхав до Новоруського у 1997 році – разом із дружиною. Тоді й почав зводити їхній майбутній дім. Робив це поступово: купував матеріали тоді, коли мав можливість, а будував у міжсезоння, коли завершувалися роботи на полуничних грядках.
“Влітку вирощував полуницю – продавав, а взимку, якщо погода дозволяла, дім будував сам”, – згадує Анатолій.
П’ять років тому чоловік вирішив змінити вигляд оселі. Побачивши по телебаченню кам’яний будинок, він захотів створити щось подібне. Так з’явилася ідея облицювати будівлю камінням та додати декоративні елементи у дворі.

“Хотілось створити красу, куточок затишний. Потроху. І Бог давав сили, здоров’я, бажання працювати”, – говорить він.
Фігури для подвір’я Анатолій замовляв сам, частину робив власноруч. Завдяки цьому двір став схожим на невеликий казковий простір, де кожна деталь має своє місце.

Будівництво під обстрілами
Початок повномасштабної війни став випробуванням і для будинку, і для його власників. Подружжя не покинуло село – можливість евакуації навіть не розглядали. У селі залишилося лише дві родини. Виживали завдяки свердловині сусіда та його сонячним панелям, які, попри пошкодження, давали мінімум електрики.
“Батюшка з Котляревого возив нам хліб – ні хлібу ж, нічого не було”, – каже Анатолій.
Будинок зазнав пошкоджень: вибухові хвилі вибили вікна, зірвали частину дверей. Сам господар отримав легку контузію та проблеми зі слухом. Ями від прильотів з’явилися за кілька десятків метрів від двору.

“Осколки летіли – у нас вікна та двері побило. Поруч, за 30-40 метрів, ями на городі”, – описує він.
Плани на мирне майбутнє
Попри пережите, Анатолій не збирається зупинятися. Він мріє закінчити оздоблення біля будинку та засадити подвір’я квітами. І всі його плани об’єднує одна умова – довгоочікувана перемога.

“Найголовніше – щоб війна закінчилася. Стільки горя й страждань принесла вона нашому народові”, – говорить майстер.
Будинок-писанка у Новоруському продовжує змінюватися разом зі своїм творцем, і навіть у найважчі часи залишається символом стійкості, терпіння і любові до власної землі.






