Міська лікарня №1 у Миколаєві вважається найдавнішим медичним закладом міста. Вона була заснована наприкінці XIX століття та стала першим місцем, де надавали спеціалізовану медичну допомогу місцевим жителям.
Як розвивалася установа, які історичні події їй довелося пережити та в якому стані перебувають її будівлі сьогодні, розповіли історик, лікар і директорка медзакладу.
Доктор історичних наук Ігор Ніколаєв зазначає, що саме міська лікарня №1 стала першим спеціалізованим медичним центром у Миколаєві. За його словами, у 1889 році було знайдено кошти для початку будівництва – спершу з’явилися два павільйони, а згодом почали зводити нові корпуси.
«У 1889 році знайшлись гроші. При чому знайшлись під яку перспективу: спочатку будується щось — розпочинаємо два павільйони, а потім уже поступово добудовуватимуться інші корпуси цієї лікарні», — зазначає Ігор Ніколаєв.
До зведення лікарні залучили близько 200 робітників. З пивоварного заводу виписали п’ять відер пива і два відра горілки, а кожен працівник отримав по м’ясному пирогу – це стало своєрідною оплатою праці. Урочисте відкриття перших двох корпусів відбулося 29 серпня 1890 року, після чого лікарня швидко почала розширюватися.
У 1910 році вдова французького підданого Феодосія Віньйон надала 10 000 карбованців на спорудження церкви на території лікарні на честь святих Феодосії та Леоніда. Протягом наступних п’яти років вона внесла ще понад 5 000 карбованців благодійних внесків для розвитку закладу.
Феодосія Віньйон заповіла поховати її у храмі. До 1930-х років церква діяла, але згодом будівлю перетворили на клуб у межах радянської антирелігійної кампанії. Лише у 1990-х приміщення знову стало храмом, розповів завідувач приймального відділення Роман Кочкуров.
«У 90-х роках тут знову відновили церкву, тільки освятили її вже на честь святого Пантелеймона Цілителя. До речі, під час передачі будівлі громаді було знайдено останки пані Віньйон, яка похована в крипті храму й донині», — розповідає Кочкуров.
За його словами, у підвалі знайшли склеп із домовиною, де були останки благодійниці. На місце прибули музейні працівники, які встановили особу та історію жінки, що з часом була втрачена. Кочкуров каже, що зацікавився історією лікарні з перших днів роботи.
Первісно заклад був призначений для лікування хірургічних і терапевтичних хворих. Павільйон розраховувався на 60 пацієнтів. Після війни тут розмістили неврологічне відділення, а нині діє сучасне відділення гемодіалізу – перше такого типу у місті.
Медик зазначив, що відділення обладнали відповідно до сучасних вимог, але при цьому зберігають історичний вигляд будівлі. У лікарні дбають і про пам’ять її відомих працівників, серед яких доктор Лигін – головний лікар із 1917 року, хірург і засновник місцевої школи травматології.
Його кар’єра розпочалася після участі у лікуванні постраждалих на Ходинському полі під час коронації Миколи ІІ у 1896 році. Згодом він працював у Миколаєві, де до 1926 року очолював лікарню.
Найбільшим корпусом лікарського містечка стала поліклініка, побудована у 1896 році. Історик Ігор Ніколаєв зазначає, що архітектор Штукенберг створив вишукану будівлю, однак нині вона перебуває в аварійному стані. За словами Романа Кочкурова, споруда потребує капітального ремонту, але коштів на це поки немає.
Як повідомила директорка лікарні Марія Грачова, цю історичну споруду передали місту, і її планують виставити на аукціон. Вона пояснила, що будівля, попри свою архітектурну цінність, не може бути пристосована до сучасних медичних вимог.
Приміщення не використовується, тоді як будівля ендокринологічного відділення, що також потребує оновлення, вже ремонтується завдяки підтримці донорів. Грачова наголосила, що це був найважливіший проєкт для мешканців і пацієнтів міста, які очікували лікування в оновлених умовах.
Міська лікарня №1 у Миколаєві за понад століття існування пройшла через дві світові війни, революції та епідемії — від холери та «іспанки» до COVID-19. Попри труднощі та воєнний стан, медики продовжують надавати допомогу хворим, підсумував Ігор Ніколаєв.
