У фондах Миколаївського обласного краєзнавчого музею зберігається понад 200 експонатів торгового приладдя — від ваг XIX століття до сучасних мір. Колекція демонструє розвиток вагової культури, системи мір та торгових інструментів на півдні України.
Про історію унікальної збірки розповів зберігач фондової групи “Метал-дерево” Максим Гранченко.
Серед найстаріших експонатів — ваги типу “безмін” 1831 року. За словами музейника, такі пристрої часто забороняли використовувати ще в XIX столітті через легкість маніпуляцій з результатами зважування. Довжина мотузки або зміщення навантаження могли суттєво спотворити фактичну вагу товару.
Інший приклад недосконалості — кантор того ж періоду. Через швидке зношування пружин та брак точності ці пристрої викликали недовіру навіть у продавців, які прагнули чесної торгівлі.
У музейній збірці представлені й ваги з вишуканими візерунками, які вважалися елементом розкоші наприкінці XIX століття. Вони були доступні тільки заможним власникам крамниць. Є й медичні мініатюрні ваги, якими користувався миколаївський лікар Микола Петров — відома постать у місті у першій половині XX століття.
Ностальгію викликають ваги 60–70-х років минулого століття, які активно використовувалися аж до початку 2010-х. Їх особливість полягала в тому, що все до кілограма показувала стрілка, а за більших значень вагу доводилось обнулювати вручну додатковим навантаженням.
Не менш цікаві експонати – це пудові гирі. Гранченко пояснює, чому їх вага саме 16 кілограмів: одиниця “пуд”, яка застосовувалась у царській Росії, дорівнювала саме 16 кг. А гирі на 8 кг позначали пів пуда.
Окрему увагу привертають вимірювальні лінійки. В колекції зберігаються як зразки метричної системи, так і аршинні, які використовувались до впровадження метрів. Як розповідає співробітник музею Ілля Хворостянюк, хоч метрична система була винайдена ще в XVIII столітті у Франції, в Україні її почали активно використовувати лише з приходом більшовиків. У 1918 році радянська влада зробила її єдиною державною, визнавши інші одиниці “буржуазними пережитками”.
Цікавинкою експозиції є й жетон 1866 року з надписом “Мануфактурний магазин Семена Абрамовича Агіна”. За словами Гранченка, цей предмет мав рекламну функцію. На ньому зображено слогани на кшталт: “Постійний великий вибір товарів за фабричними цінами” — формулювання, яке не втратило актуальності й сьогодні.
Є в музеї й елементи повсякденного вжитку, зокрема столові прилади з клеймом “В. Грін. Миколаїв”. Виявилось, що це був один з відомих місцевих торговців, власник мережі магазинів на початку XX століття.
Більшість експонатів колекції походять з Миколаївської області. Завдяки їм відвідувачі можуть простежити еволюцію торговельного обладнання, методів зважування й вимірювання, а також дізнатися більше про повсякденне життя мешканців регіону в різні історичні періоди.
