У Південноукраїнську на Миколаївщині відкрили музейну експозицію, присвячену річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Місто-супутник Південноукраїнської атомної електростанції зберігає чимало свідчень про події 1986 року, участь ліквідаторів і долі людей, які після катастрофи були змушені залишити свої домівки.
Про відкриття виставки розповіла наукова співробітниця міського музею Світлана Корчомна.
Вона нагадала, що вибух на ЧАЕС стався в ніч на 26 квітня о 01:23. Уже вранці того ж дня до різних міст, серед яких був і Південноукраїнськ, почали надходити термінові повідомлення про потребу в допомозі.
“Першими поїхали наші дозиметристи. Потім підтягнулися пожежники, будівельники. Одразу почалася ліквідація наслідків вибуху і будівництво саркофагу”, – зазначила Світлана Корчомна.
До робіт після аварії, за словами музейниці, залучали людей різних спеціальностей. Серед них були енергетики, військові, водії, кухарі, будівельники та інші працівники. Вони працювали по 8-12 годин, а в перший період – і по 18 годин, щоб стримати поширення радіації.
Важлива частина експозиції – архівні матеріали. У музеї зберігають списки працівників ПАЕС, яких направляли на ліквідацію наслідків аварії, записи про евакуйованих із Прип’яті, прийнятих у Південноукраїнську, а також заяви людей, які після переїзду просили про працевлаштування.
“Людей приймали одразу з роботою. Якщо вони працювали на станції – влаштовували на атомну, якщо в будівництві – на будівництво”, – розповіла Корчомна.
Серед експонатів є й документи про вилучення особистих речей та звернення щодо матеріальної допомоги. Світлана Корчомна пояснює, що вимушені переселенці фактично не могли забрати із собою нічого з дому.
У списках вилучених речей фігурували навіть шкарпетки та білизна. Їхню вартість людям компенсували грошима, однак залишити собі бодай щось на згадку про колишнє життя вони не могли.
Окремі документи у музеї свідчать про наслідки аварії для здоров’я. Зокрема, в експозиції представлені довідки про народження дитини з патологіями у 1988 році.
“У нас є навіть довідки про дітей, які народжувалися з патологіями, де зазначено, що батько був ліквідатором”, – додала наукова співробітниця.
Корчомна наголошує: виставка розповідає не лише про масштаб Чорнобильської трагедії, а й про ціну, яку заплатили люди, що першими стали на боротьбу з її наслідками.
“Від цього стає дійсно моторошно, що у кожного покоління своя війна. Це була війна з невидимим ворогом, який не мав ні кольору, ні запаху, якого не можна було побачити чи відчути. Але завдяки ліквідаторам вдалося зупинити цю біду”.
Експозиція також нагадує, що наслідки вибуху могли бути значно ширшими. Існувала загроза поширення аварії на інші енергоблоки Чорнобильської атомної електростанції.
Серед відвідувачів виставки був Володимир Кладов – учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він показав своє посвідчення, а Світлана Корчомна зробила фото на пам’ять.
Кладов працював на будівництві Південноукраїнської АЕС, а згодом був начальником монтажного майданчика під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. Робота в зоні аварії позначилася на його здоров’ї: рівень гемоглобіну в крові впав до 43 одиниць за норми від 120. Чоловік лікувався народними методами, нині він живе у Південноукраїнську.
Виставку відкрили напередодні 26 квітня – дня пам’яті Чорнобильської катастрофи. Відвідати експозицію можна до 30 квітня.
