У Миколаєві на різдвяний день тролейбус кілька годин возив містом колядників, музикантів і святковий настрій. Пасажири на зупинках отримували несподіваний концерт, а містяни — нагоду бодай ненадовго відірватися від тривог війни.
25 грудня святковий транспорт курсував найжвавішими зупинками. Усередині — військовий оркестр 406-ї окремої артилерійської бригади та студенти Миколаївського професійного коледжу культури і мистецтв. Вони співали колядки, вітали людей і створювали атмосферу свята.
Начальник оркестру, військовий диригент майор Віталій Мацюк пояснює: ідея проста — подарувати світло там, де його так бракує.
“Хочеться людей відволікти від певних подій під час великої темряви, коли вимикають світло. Я думаю, що ми несемо велике світло нашим містянам, в їхні серця, щоб хоча б на хвилинку відволіктись від подій”.
До імпровізованої події долучалися випадкові пасажири. Анастасія, яка приїхала з Києва, зізнається: різдво без снігу не тішило, але музика змінила настрій.
“Дуже сумувала, що не побачу справжню коляду, а вона пришла в гості додому, так що дуже класно. Радію, що на підтримку військових всі зібралися разом і таке організували”.
Чимало миколаївців спеціально проїжджали зайву зупинку, аби не злазити зі святкового маршруту. Пані Галина говорить, що такі ініціативи потрібні саме зараз.
“Я вважаю, що, особливо під час війни, треба відроджувати традиції. А під час війни оце підіймає настрій, люди відволікаються — це дуже позитивно та важливо”.
Акцію організувало комунальне підприємство “Миколаївелектротранс”. Директор підприємства Юрій Сметана нагадує: проєкт “Світло Різдва” відбувається вже другий рік поспіль.
“Ідея виникла для того, щоб миколаївцям в цій складні часи під час війни давати позитивні емоції. Ми заслуговуємо на позитив, на нашу перемогу, ми її кожного дня виборюємо і це також є одним із заходів для нашої спільної перемоги”.
Святковий тролейбус курсував містом із полудня до 15:30. Організатори кажуть, що подібні ініціативи планують зберігати й надалі — як символ стійкості та підтримки для міста, що живе під звуки сирен, але не відмовляється від традицій та радості.
