2025 рік став для миколаївських паралімпійців та дефлімпійців сезоном яскравих перемог. На міжнародних аренах вони зібрали повний комплект нагород – 14 золотих, 10 срібних і 11 бронзових медалей. Загалом у доробку спортсменів Миколаєва 35 відзнак за підсумками року.
Про результати виступів розповіла в.о. начальниці Миколаївського регіонального центру “Інваспорт” Тетяна Жуковська. Саме через її оцінки вимальовується картина року – від проривів окремих спортсменів до командних успіхів збірних.
Серед особистих досягнень – нове спортивне звання для легкоатлета Максима Кухаренка. У 2025 році він отримав посвідчення майстра спорту України. Бігом захопився ще в дитинстві, а відсутність слуху не стала бар’єром на дорозі до великого спорту.
«На чемпіонаті України у 2024 році нарешті посів друге місце й був дуже радий потрапити на Дефлімпійські ігри», — згадує Максим Кухаренко.
На Дефлімпіаді він зупинився за крок від п’єдесталу, посівши четверте місце. Однак спортсмен переконаний, що це лише проміжний результат і на наступних Іграх зможе поборотися вже за медалі.
Однією з головних героїнь сезону стала параплавчиня Анна Гонтар. Вона провела потужний рік на міжнародній арені, а однією з ключових подій для неї став чемпіонат світу в Сінгапурі. Першим стартом там були 100 метрів кролем.
«Я посіла друге місце. І тоді зрозуміла, що не готова витримувати такі навантаження: кисню не вистачає. Дуже важко було на останніх 15 метрах утримати цю швидкість», — розповідає спортсменка.
Утім, вже на дистанції 50 метрів вільним стилем Анна зуміла виграти золото. До її доробку додалися й інші відзнаки: бронзова медаль на дистанції на спині, перше місце в естафеті вільним стилем і друге – в естафеті брасом.
«І це для мене був найпотужніший результат, тому що я ще так швидко не плавала. Це мій найкращий час. І я зрозуміла, що мені треба готувати брас, адже це може стати моєю основною дистанцією колись. Але це дуже важкий стиль», — каже Гонтар.
За словами Тетяни Жуковської, загалом у 2025 році Анна здобула вісім міжнародних нагород.
«Загалом у її “скарбничці” — 26 900 очок. Це більше, ніж у всіх інших — і серед чоловіків, і серед жінок», — підкреслює Жуковська.
Не обійшлося без випробувань і для параатлета Ігоря Цвєтова. Він виступав на чемпіонаті світу в Індії вже з травмою. Попри це, на дистанції 100 метрів зумів фінішувати третім.
«Було дві дистанції — 100 та 200 метрів. Останню дистанцію не біг зовсім, адже травма далася в знаки, тому було прийнято рішення не виступати», — пояснює Цвєтов.
Своє слово сказали й миколаївські парафехтувальники. Попри те, що збори тривали вдвічі менше, ніж до повномасштабної війни, на чемпіонаті світу їм вдалося показати високий командний результат. Збірна України з парафехтування посіла третє місце в загальнокомандному заліку.
Чоловіча команда зі шпаги виборола золото. У складі чемпіонів були двоє миколаївців – Олег Науменко та Олексій Закусилов. Ще одну нагороду команда здобула в командному фехтуванні на шаблях, де українці стали другими. У цій групі виступав Дмитро Серьоженко. Він також відзначився в особистих змаганнях, здобувши бронзу в шаблі, а Олег Науменко поповнив колекцію бронзою в рапірі.
На Дефлімпійських іграх себе проявили й представники єдиноборств. Борець Віктор Антипенко став бронзовим призером турніру, а Андрій Косов завоював срібну медаль. Близькою до подіуму була й бадмінтоністка Софія Чорноморова.
«Чорноморова посіла чотири п’яті місця. Вони далися дівчині дуже важко, бо весь попередній рік вона провела в США. Тренування там були дуже дорогі — доводилося платити по 150 доларів за кожне», — зазначає Тетяна Жуковська.
Не все склалося так, як планувалося, для миколаївських футболістів – цього разу вони обмежилися лише п’ятим місцем. Та навіть з урахуванням поразок і невдач загальна картина року для миколаївських параспортсменів та дефлімпійців залишається яскравою: десятки медалей, нові звання, рекордні очки та досвід, який стане фундаментом для наступних стартів.
