Бюджетна криза у Миколаєві змушує міську владу переглядати підходи до формування штату виконавчих органів. Секретар міської ради Дмитро Фалько підтвердив необхідність скорочень, назвавши поточну фінансову ситуацію «складною». Про це посадовець повідомив у коментарі медіа після засідання сесії, що відбулося 27 березня.
Такі кроки синхронізуються з ініціативами обласного керівництва. Раніше Віталій Кім, очільник Миколаївської ОВА, анонсував звільнення близько 22% співробітників адміністрації. Причиною став брак коштів: попри збільшення державних асигнувань, обов’язкове підвищення зарплат бюджетникам створило значне фінансове навантаження на область та громади.
— Скажімо, тут у нас стоїть не просто питання скорочення. Йдеться про оптимізацію структури виконавчих органів. Загалом, відповідно до, як то кажуть, духу часу, нам потрібно реформувати багато підрозділів: до одних додати функції, від інших частину функцій забрати, — пояснив свою позицію Дмитро Фалько.
Він акцентував на тому, що процес не буде лінійним – подекуди кількість працівників навіть зросте. Це стосується напрямків, які стали критично важливими через вимоги законодавства воєнного часу.
На скриншоті з YouTube-каналу https://youtube.com/ – депутат Дмитро Фалько від фракції «Пропозиція» під час інтерв’ю.
— Дійсно, у нас деякі департаменти та структурні підрозділи потребують скорочення, адже там спостерігається недовантаженість і наявні вільні вакансії. Водночас інші функції, як-от облік військовозобов’язаних, мобілізаційна робота тощо, відповідно до законодавства покладаються на органи місцевого самоврядування. Таким чином, у деяких департаментах навіть збільшиться кількість працівників. Разом із тим, ситуація з бюджетом залишається складною, тому необхідна реорганізація та, відповідно, скорочення, — резюмував секретар міськради.
Фінансовий стан Миколаєва та критичний брак ресурсів на 2026 рік
Місто вже офіційно звернулося до Кабміну та парламенту за фінансовою допомогою. За розрахунками економістів, Миколаїв може самостійно забезпечити лише 82,5% від своїх реальних потреб. Дірка в бюджеті сягає понад 1 мільярд 140 мільйонів гривень.
Загальні цифри на 2026 рік виглядають наступним чином: доходи очікуються на рівні 5 мільярдів 546 мільйонів гривень, тоді як видатки заплановані у розмірі 5 мільярдів 275 мільйонів 353 тисячі 815 гривень.
Олександр Сєнкевич характеризує цей документ як «бюджет існування». За словами мера, місто не має ресурсу для виконання ініційованого державою підвищення виплат педагогам.
Паралельно з цим депутати лобіюють інтереси працівників культури. У зверненні до центральної влади вони наголосили, що оплата праці в цій галузі є критично низькою.
Хоча уряд встановив базовий оклад на рівні 3470 гривень, миколаївська мерія змушена самотужки шукати внутрішні резерви для виплати надбавок.
Дефіцит вдарив і по інфраструктурі. Місто не має коштів на ремонти доріг: наприклад, «ЕЛУ Автодоріг» недоотримало близько 80 мільйонів гривень.
Заморожено й медичні проєкти. Олексій Савчук, керівник Управління капітального будівництва, під час наради 2 березня повідомив про відсутність фінансування для приймального відділення міської лікарні №3.
Аналогічна проблема у «Миколаївводоканалу». Геннадій Ізюмов заявив про необхідність закрити «хвости» з асфальтування після аварійних робіт.
«У нас більше 560 ордерів – під асфальтування, які тягнуться з 2023 року. Я хотів окремо з Вами проговорити можливість додаткового фінансування для того, щоб закрити ці «хвости», — зазначив керівник водоканалу.
Мінфін планує вивчати стан міської казни протягом чотирьох місяців, щоб підтвердити обґрунтованість дотації. Попри певний ріст податкових надходжень, мер зауважує, що витрати зростають значно швидше.
Для стабілізації життя громади 26 березня депутати все ж провели розподіл вільних залишків коштів.
За інформацією з офіційного https://t.me/mykolaivrada/23789, видатки зросли на 735,6 мільйона гривень завдяки субвенціям та залишкам минулого року.
Гроші розподілили за такими пріоритетними напрямками:
- освітня галузь (201,3 мільйона) – сюди увійшли доплати вчителям, харчування молодших класів та інклюзивна підтримка;
- житлово-комунальне господарство (220,3 мільйона);
- комунальні підприємства (тепло та вода) – на їх підтримку спрямували 260,2 мільйона гривень;
- гуманітарний проєкт HOPE отримав 139,7 мільйона гривень;
- транспортний сектор – 135,4 мільйона гривень за рахунок позики від ЄІБ;
- цивільний захист та безпека отримали додаткові 22,1 мільйона.
Районні адміністрації також отримали цільове фінансування на місцеві потреби:
- Центральний район – 43,2 мільйона;
- Заводський район – 38,1 мільйона;
- Корабельний район – 35,1 мільйона;
- Інгульський район – 34,5 мільйона гривень.
