Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик у розлогому інтерв’ю розповів про нові підходи до моніторингу декларацій, проблеми та досягнення у впровадженні антикорупційної стратегії, ризики у регіонах та запуск Реєстру прозорості, що має змінити правила гри у лобістській діяльності в Україні.
Виклики реалізації антикорупційної стратегії
Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки стартувала лише влітку 2022-го, що автоматично скоротило терміни виконання ключових заходів до двох з половиною років. Додатково вплинули зміни, пов’язані з початком повномасштабної війни: частину повноважень було перерозподілено, а багато антикорупційних проєктів зіткнулися із дефіцитом фінансування.
Втім, за словами Павлущика, у програми є й сильні сторони. Зокрема — комплексний підхід та участь понад 100 органів у впровадженні заходів. Програма вже отримала високу оцінку міжнародних партнерів, а у Стамбульському плані ОЕСР антикорупційну політику України відзначено на понад 90 балів.
Перевірки декларацій: як це працює зараз
З 2024 року НАЗК працює за новою ризик-орієнтованою методологією. Тепер повну перевірку проходять саме ті декларації, які алгоритм визначає як найризикованіші — а не ті, що подавалися з року в рік з формальних причин.
На Миколаївщині цього року вже промоніторено 28 декларацій, у 12 з яких виявлено порушення. Здебільшого це стосується депутатів місцевих рад, одного селищного голови, керівника міського МСЕК та судді. Підприємці подають декларації лише за наявності додаткового статусу, наприклад, якщо є депутатами.
Судимість та доступ до посад: коли реформи не працюють
Павлущик наголошує, що законодавство містить чіткі обмеження для призначення людей із судимістю на держпосади. Однак проблема часто полягає не у самому законі, а у невідворотності покарання. Щоб зменшити затягування процесів, НАЗК просуває зміни щодо недопущення зловживань процесуальними правами — для оперативного направлення справ до суду.
Вплив реформ МСЕК та нових експертних команд
Після виявлення серйозних корупційних ризиків у діяльності МСЕК, агентство підтримало реформу створення експертних груп при лікарнях. Нові команди працюватимуть за жорсткими запобіжниками, а їхню діяльність включили до системи декларування.
Корупційні ризики на Миколаївщині: які сфери найбільш вразливі
Для Миколаївщини, як для прифронтової області, найбільшим ризиком залишається сфера відновлення, де розподіляються великі фінансові ресурси. Другий найбільший ризик — це публічні закупівлі, де постійно необхідно боротися з нетранспарентним ціноутворенням та уникненням контролю. Водночас Павлущик відзначає позитивний приклад у сфері гуманітарної допомоги: Миколаїв займає сьоме місце у рейтингу “Прозорі міста” Transparency International.
Реєстр прозорості: що зміниться для лобістів і бізнесу
До 1 вересня НАЗК планує запустити Реєстр прозорості — публічну онлайн-платформу для декларування лобістської діяльності. Робота над технічними нюансами та адмініструванням вже триває, а разом із бізнес-асоціаціями агентство доопрацьовує рекомендації щодо законодавчих змін.
Реєстр має зробити лобізм відкритим, а доброчесне лобіювання — новим стандартом для українського бізнесу.
Портал викривачів: як працює інструмент
У “Порталі викривачів” на Миколаївщині вже зареєстровано 360 організацій, по всій країні — понад 6 тисяч звернень, 122 людини офіційно отримали статус викривача. Павлущик підкреслює: не всі скарги — це дійсно сигнали про корупцію, адже визначення чіткого порушення є обов’язковим для розгляду заяви.
Нові пріоритети у боротьбі з корупцією
В антикорупційній стратегії на наступні роки ключовими залишаються сфери судочинства та правоохоронних органів. Загалом ідеться про понад 15 основних сфер, визначених на підставі комплексного аналізу законодавства і рекомендацій ЄС.
У майбутньому, за словами Павлущика, стратегія включатиме конкретні рішення для найбільш проблемних напрямків.
Міжнародний досвід: що адаптує Україна
Під час підготовки законопроєктів та запуску Реєстру прозорості НАЗК аналізувало практики ЄС, зокрема Литви, та США, які мають одну з найрозвиненіших систем лобізму. Проте, як підкреслив голова агентства, повністю копіювати закордонний досвід неможливо — українське законодавство суттєво відрізняється, тому кращі рішення доводиться адаптувати під наші реалії.
