Сьогодні вулиця Соборна асоціюється з прогулянками, кав’ярнями та культурними подіями, однак ще кілька десятиліть тому вона була жвавою транспортною артерією Миколаєва. Сучасна довжина пішохідної зони — півтора кілометра, що робить її найдовшою пішохідною вулицею України.
Про те, як головна вулиця міста трансформувалася з трамвайної лінії у пішохідний простір, розповіли історик Ігор Ніколаєв та старша наукова співробітниця обласного краєзнавчого музею Катерина Барбаянова.
За словами Ніколаєва, ще до середини XX століття Соборною курсували спочатку конки, а згодом і трамваї. Вирішальним став 1954 рік — саме тоді трамвайну колію демонтували і перенесли на сусідню вулицю Потьомкінську (нині — Марка Кропивницького). Водночас обмежили й рух гужового транспорту — кінних возів. Так Соборна стала повністю пішохідною.
Барбаянова зазначає, що архівних документів про офіційні причини такого рішення не збереглося. Але йдеться, ймовірно, про загальну практику відбудови міст після Другої світової війни — у цей період у багатьох містах центри переоблаштовували під пішохідні простори.
Місцевий житель Юрій Зайцев, який виріс у Миколаєві, згадує, як ще у 1950-х роках вулицею їздили трамваї. Тоді вона мала назву Радянська. Саме тут проходили маршрути перших трьох міських трамваїв. Один з них повертав на тодішню Московську (нині — Маріупольська) і курсував до порту, інші прямували через Декабристів (тепер — Захисників України) до Чорноморського суднобудівного заводу.
“Квиток коштував 3 копійки. Я пам’ятаю, як ми сідали на трамвай і їхали в порт, а якщо треба було далі — пересідали на інший,” — ділиться спогадами Юрій Зайцев.
Сьогодні про трамвайне минуле вулиці нагадує лише колишня підстанція, що збереглася на перетині Соборної з проспектом Центральним. Натомість сама вулиця стала популярним туристичним маршрутом і місцем зустрічей для містян.
Сучасна Соборна — приклад того, як змінюється міський простір: від транзитної артерії до локації для неспішних прогулянок, культурних подій і громадських ініціатив.
