У Степівській громаді на Миколаївщині відбувся перший благодійний турнір з мініфутболу, присвячений українським захисникам, які перебувають у полоні, були звільнені або вважаються зниклими безвісти. Захід зібрав команди дорослих і дітей, а також родини оборонців.

Ініціаторами турніру стали місцеві футболісти зі Широколанівки. Загалом на поле вийшли сім команд — п’ять дорослих і дві дитячі. За словами співорганізатора Андрія, сформувалися такі склади: Веселинове, Ставки, Широколанівка, Михайлівка та Михайлівка-2, а також дитячі команди Веселинове і Широколанівка.

«Ми — голос тих, хто не може говорити сам»

Організатори наголошують: головна мета турніру — підтримати родини і нагадати, що про їхніх рідних не забули.

Футбол заради надії: у Степівській громаді провели турнір на підтримку полонених та зниклих оборонців

“Ми хочемо показати їм, що вони не одні, ми разом з ними. Ми сьогодні є голосом тих, хто перебуває в полоні”, — сказала співорганізаторка Анна.

На полі поруч із гравцями розмістили світлини полонених та зниклих безвісти військових — символ того, кому присвячений турнір.

Футбол і турбота: для учасників приготували гарячі страви

Поки команди боролися за перемогу, неподалік готували частування. Учасник турніру Володимир заготував меню, щоб зігріти гравців і гостей.

Футбол заради надії: у Степівській громаді провели турнір на підтримку полонених та зниклих оборонців

“Сьогодні у нас в меню плов і рибна юшка. Ми будемо годувати їх гарячими блюдами”, — розповів він.

На полі тривали матчі у два тайми по десять хвилин. Дорослі змагалися між собою, діти — окремо. Атмосфера була водночас спортивною і зворушливою.

Гравці, які знають ціну полону

До організації турніру долучився і Роман — гравець команди Широколанівки. Він провів у полоні три роки і три місяці і нині прийшов підтримати побратимів, які досі не вдома.

Футбол заради надії: у Степівській громаді провели турнір на підтримку полонених та зниклих оборонців

“Ми всі знаємо, що це турнір на підтримку наших хлопців, тому ми просто викладаємось. Щоб вони не думали, що про них забули. Ми пам’ятаємо їх і підтримуємо”, — сказав Роман.

По завершенні турніру учасники отримали кубки та нагороди. Але найважливішим, кажуть організатори, стало те, що громада зібралася разом — заради тих, хто чекає на повернення додому.

Поділитися:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *