Південноукраїнськ опинився на порозі радикальних управлінських змін. Керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім уже направив документи на створення у місті військової адміністрації. Цю інформацію журналістам Суспільного офіційно підтвердили у пресслужбі ОВА. Головний рушій процесу – повний параліч місцевої влади.
Місто фактично залишилося без фінансування. Сесії міської ради зриваються п’ятий місяць поспіль. Через це заблоковано підготовку до опалювального сезону, ремонти доріг та благоустрій. Ба більше, під загрозою опинився міжнародний грант. Громада отримала зелене світло на фінансування від корпорації NEFCO. Гроші дають у межах Програми зеленого відновлення України. Проте виділення коштів неможливе без голосування депутатів.
Зараз у черзі стоять 157 питань. Депутати мають розглянути 91 пункт із лютневого порядку денного. Також накопичилися 66 додаткових квітневих питань. Найрезонансніше серед них — дострокова відставка мера Валерія Онуфрієнка. Проте обранці систематично ігнорують засідання. Останню сесію 4 червня знову перенесли. Тепер розпорядженням міського голови її призначено на 11 червня 2026 року.
Причини зриву засідань щоразу змінювалися:
- 14 травня депутати не зібрали кворуму;
- 21 травня засідання скасували через поховання загиблих воїнів;
- 28 травня завадили протиаварійні тренування на ПАЕС;
- 4 червня завадила нарада щодо медичної мережі у Вознесенську.
Посадовці відверто говорять про кризу. Перший заступник мера Микола Покрова називає ситуацію штучною. Він наголошує, що кворум можна забезпечити онлайн. Навіть військові-депутати з передової готові підключатися до засідань. Тим часом місцеві обранці та керівники комунальних підприємств саботують роботу. Вони перебувають у місті, але свідомо ігнорують сесії. Покрова прямо звинувачує колег у зупинці життєдіяльності громади.
Цю думку поділяють і в депутатському корпусі. Ольга Андрєєва з партії “Сила людей” обурена зривами. Вона вважає технічні причини відмовок вигаданими. На останнє засідання вийшли 16 депутатів, серед яких п’ятеро військових. Для кворуму забракло кількох голосів. Якби прийшов секретар ради та директори комунальних КП, колапсу вдалося б уникнути.
Комунальники б’ють на сполох через гроші. Керівниця КП “Служба комунального господарства” Лідія Паламарчук зазначає, що кошти потрібні були ще взимку. Наразі місто не виконує базові роботи з благоустрою. Найкритичніша ситуація склалася на полігоні побутових відходів. Він майже вичерпав свій ресурс, а рекультивацію не фінансують. Окрім цього, через мізерні зарплати з підприємств масово звільняються люди.
Введення військової адміністрації змінить усе. Юрист Андрій Саченко пояснив, що для цього потрібен указ Президента та голосування Верховної Ради. Тоді повноваження мера, виконкому та міськради припиняться. Вони будуть повністю усунуті від діяльності на час воєнного стану та ще на 30 днів після його скасування. Керувати всім одноосібно буде призначений начальник ВА.
Для міста це означає швидкі рішення. Передачу майна на оборону та виділення коштів проводитимуть без довгих погоджень. Керівник адміністрації зможе сам змінювати податкові ставки та оренду для бізнесу. Також можливе посилення безпекових заходів і комендантської години. Юрист підкреслює, що звичайні мешканці навряд чи помітять зміни в побуті. Водночас Саченко зазначає, що закон не встановлює чітких термінів для підписання указу Президентом.
Думки щодо майбутнього керівника розділилися. Депутатка Андрєєва займає нейтральну позицію, але хвилюється, що приїжджа людина не вболіватиме за інтереси містян. Натомість представниця “Слуги народу” Паламарчук вважає, що прогрес буде швидшим, якщо адміністрацію очолить місцевий фахівець. Сама Паламарчук готова працювати далі лише за умови чіткого дотримання регламенту керівництвом міськради.
Місцеві жителі вимагають від політиків відповідальності. Жителька Кароліна нагадує про європейський грант на 5,5 мільйонів євро для модернізації насосних станцій, який не можна втрачати. Інша містянка, Ядвіга, яка живе тут 30 років, обурена бездіяльністю ради. Жінка наголошує, що місто покрилося вибоїнами, поки обранці місяцями ігнорують роботу.
