У Миколаївському зоопарку два жирафи – Нуру і Логан – давно стали улюбленцями доглядачки Оксани Олєйнік, яка знає всі їхні примхи та звички. Ранок для довгошиїх мешканців починається із маленьких ритуалів, а день триває під чуйним наглядом людини, яка вміє розуміти навіть характер тварини за відтінком її погляду.
Оксана Олєйнік працює з жирафами з моменту їхньої появи в зоопарку – з 2019 року. Нуру, старший і обережний, та Логан, молодший і запальний, зранку обов’язково отримують порцію моркви, без якої не стартує прибирання у вольєрах.
«Це в нас Нуру — дуже гарний жираф, дуже довірливий, любить попоїсти. А це хлопець молодший, бойовий малий. Звуть Логан. Зранку вони отримують свою моркву, щоб нас слухались. І тільки після цього ми починаємо прибирати», – ділиться доглядачка.
Попри різницю в характерах, ці жирафи мають сильний емоційний зв’язок. Розлука їм дається важко, а разом — вони можуть і посперечатися, навіть влаштувати показові “бої без правил” за територію.
Що у меню улюбленців?
Чистота й збалансоване харчування – обов’язковий стандарт. Для розваг і збагачення середовища у вольєрі залишають ялинки: жирафи із задоволенням обгризають кору. В раціоні — сіно, гілля, морква, селера, цибуля, гранули. Влітку зелене гілля, на зиму — заготовлене сушене. Кожен етап дня підлаштовано під звички Нуру та Логана.
«Нам треба спустити віники, все прибрати, замісти і покласти нову їжу. Для розваг — ялинки, вони їх залюбки їдять, кору об’їдають», – пояснює Оксана.
Справжнім символом для Оксани став синій язик жирафів — уособлення її любові до цих тварин.
«Коли почали будувати вольєр для жирафів, я підійшла до нашої завідувачки Віри Павлівни Журавльової і кажу: “А можна я буду з жирафами працювати? Мені так хочеться той синій язик потрогати”. Вона посміялась і сказала: “Звісно, я тебе поставлю”.»
Контактність і безпека: тонка межа
Жирафи в зоопарку дуже контактні, але доглядачка не забуває про безпеку. «Ти можеш до них підійти, а вони тебе язичком оближуть. Але все одно це дика тварина», – розповідає Оксана. Випадковий рух головою – і є ризик травмувати людину, тож правила взаємодії завжди на контролі. Якщо тварина не хоче спілкуватися, стає в кут і ігнорує всі вмовляння.
Після прибирання тварин ведуть на експозицію – і тут Логан демонструє слухняність, одразу перевіряючи годівничку.
Як жирафи освоювали новий дім
Коли тварин тільки привезли до Миколаївського зоопарку, прогулянки на вулиці були справжнім випробуванням. За словами Оксани, Логан швидко адаптувався, а Нуру довго не наважувався виходити. Врешті-решт, Логан навіть почав носити другові їжу, розуміючи його страхи.
«Ми (для Нуру — ред.) і їжу урізали, і все на вулиці клали — не виходить. А потім Логан почав носити Нуру їсти. Гілля йому приносив. Ми були дуже здивовані: тварина настільки розуміє, що той голодний і боїться».
Життя жирафів у Миколаївському зоопарку — це турбота, уважність та безумовна любов до тварин, де навіть найдрібніша деталь має значення.
